Вивчаємо польський досвід з сільськогосподарського дорадництва та сільського туризму

Сьогодні Польща є реальним та успішно діючим партнером України. Завдяки активній діяльності міжнародного відділу та в рамках підписаного договору про співробітництво з Варшавським університетом суспільних наук, 13 травня 2015 р. на базі Інституту післядипломної освіти та дорадництва Уманського національного університету садівництва відбувся науково-практичний семінар на тему «Організація сільськогосподарського дорадництва у Польщі».

У заході взяли участь завідувач кафедри економіки освіти, комунікації та дорадництва, д-р. габ., професор Кристина Кжижановська та викладач кафедри європейської політики, публічних фінансів та маркетингу PhD Мажена Лемановіч з Варшавського університету суспільних наук, завідувач кафедри аграрного консалтингу та сервісу НУБіП України, д.е.н., професор Тетяна Кальна-Дубінюк разом зі співробітниками кафедри, а також викладачі кафедр туризму та готельно-ресторанної справи, менеджменту організацій, менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу, фінансів і кредиту Уманського НУС.

Під час виступу професор Кристина Кжижановська зазначила, що дорадництво у Польщі – це один із механізмів управління ефективністю сільського господарства. Завдяки розвиненій системі дорадництва дрібнотоварні виробники мають широкі можливості доступу до консалтингових послуг. Найбільшим попитом користуються послуги з технологій виробництва сільськогосподарської продукції, комплексного розвитку сільських територій, надання допомоги з підготовки документів для участі у міжнародних грантових програмах, що фінансуються Європейським Союзом. За підтримкою клієнти звертаються до консультантів у державні та приватні структури, які надають професійні послуги на високому рівні.

У Польщі створені найсприятливіші умови для розвитку сільського туризму. Варто зазначити, що таким видом діяльності займається багато фермерів. Суб’єкти новостворених сільських садиб на певний період звільняються від оподаткування. Відповідно до законодавства, створення пільгових умов дає можливість розвивати потужну мережу туристичних об’єктів, створювати нові робочі місця та залучати молодь до роботи у сільській місцевості. При цьому діяльність у сфері сільського туризму не належить до підприємницької діяльності, тому отриманий дохід за такі послуги не підлягає обкладенню податком на додану вартість.

Робота семінару була досить плідною. У формі діалогу науково-педагогічні працівники поділилися практичним досвідом з питань комплексного розвитку сільських територій та ролі навчальних закладів у допомозі товаровиробникам. Результатом зустрічі стала домовленість учасників про подальше співробітництво та розширення міжнародних зв’язків між кафедрами.