Екскурсія до етносадиби «Лялькова хата»

            Дізнатися про народні звичаї, побачити, як зберігаються традиції предків та завжди пам’ятати «звідки пішов» рід – це про зелений туризм і туристичний маршрут «Лялькова хата», що в селі Полянецькому на Уманщині.

           У рамках вивчення дисципліни «Організація сільського зеленого туризму» та функціонування науково-дослідної лабораторії «Сільський зелений туризм», що діє на кафедрі туризму та готельно-ресторанної справи, 20 вересня 2021 р. студенти та викладачі кафедри відвідали садибу-музей «Лялькова хата», створену руками родини Утяніних. 

          Ідейна натхненниця етносадиби – господиня, майстриня і затійниця пані Ірина вирішила на батьківському подвір’ї зберегти часточку України такою, в якій жили наші пра-прадіди. Чоловік Славко підтримав ініціативу дружини і міцною чоловічою рукою веде господу, допомагає Ірині відновлювати традиції роду, ремонтує старовинний реманент, щоб показати його гостям садиби. Донька Аліна – надійна помічниця і перша тестувальниця всіх майстер-класів, народних ігор та розваг.

           Разом з однодумцями Утяніни створили унікальну родинну локацію для етнотуристів, в якій завжди пахне квітами, свіжоспеченим хлібом, справжнім українським борщем і де можна відчути себе щасливим, як у дитинстві. На території садиби є приватний музей українського побуту, де зібрані старі ужиткові українські речі, що відтворюють побут українського села.

          Кожна річ має свою історію, про яку розповідає господиня оселі Ірина Утяніна, що вже не один рік займається сільським зеленим туризмом, відроджуючи українські звичаї. Тут можна відчути атмосферу позитиву, спокою та умиротворення, переступивши поріг старої хати із глиняною долівкою, на якій замість килимів – сіно із запашного різнотрав’я. На стінах – старі родинні фото, господарські знаряддя праці: кочерга, рогачі, глечики, гасові лампи.

          У садибі «Лялькова хата» проводять майстер-класи з виготовлення українських традиційних ляльок-мотанок, випікання хліба в печі на живій заквасці, старовинного танцю та пісень. Секрети створення таких оберегів мешканці Уманщини передавали один одному багато років, і тепер ці знання відкриті для всіх.

 

        От і ми долучились до створення ляльки-мотанки під керівництвом майстрині Ірини. Це те, чого ти не купиш в жодному магазині, а разом з роботою передаються і позитив, і настрій. Якщо створювати ляльку, то вкладати в неї потрібно найдобріше і найсвітліше: почуття, думки і надії. Мотанку роблять, використовуючи рух за годинниковою стрілкою або по спіралі, як створюють новий світ. Цього нас навчили у «Ляльковій хаті». І виготовлені нами ляльки, зроблені з кукурудзяного листя, тепер виконують функцію оберега.  

        

       Господарі садиби пригостили узваром, свіжоспеченим короваєм, борщем за старовинним рецептом сім’ї, провели екскурсію місцевістю та навчили танцювати українські автентичні танці.

         Традиційно до садиби гості приїздять на годинку-дві, але зараз Ірина пропонує не просто доторкнутися до старовини, але й пожити деякий час в справжньому українському селі. Утяніни спеціально для гостей власноруч звели хатинку з природніх матеріалів. За основу взяті вапняні блоки, глина з соломою, дерев'яні балки. Господарі облаштували гостьові кімнати зі зручностями, пропонують своїм гостям традиційні сільські розваги: покосити сіно, прополоти город, замісити хліб, наварити борщу.

 

        Час минув непомітно… Ми не просто відпочили і розважилися в автентичній українській атмосфері, а й відчули дивовижне, унікальне навчання доброті… без навчання зовсім… якась незбагненна, справжня, непомітна доброта. Це, як зануритися в життя, де обережно несуть з покоління в покоління сакральні знання, які можна і потрібно використовувати у своєму повсякденному житті.

 

Олена Саковська,

доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи