Інновації, безпека та післявоєнне відновлення: як науковці й практики бачать майбутнє української сфери туризму та індустрії гостинності

     Сьогодні сфера гостинності та туристичний сектор переживають чи не найскладніший період у сучасній історії. Втім, саме зараз виникає нагальна потреба переосмислення класичних моделей управління, пошуку нових нішевих напрямів, впровадження новітніх цифрових технологій та адаптації бізнес-процесів до умов воєнного стану і подальшого післявоєнного відновлення. Саме на ці аспекти була спрямована ключова мета наукового зібрання – ґрунтовне дослідження та всебічне обговорення інноваційних форм і методів розвитку туристичної та готельно-ресторанної індустрії в Україні. Організатори поставили перед собою надзвичайно важливе завдання: згуртувати довкола спільної мети провідних науковців, фахівців-практиків, представників органів місцевого самоврядування, бізнес-стейкхолдерів та молодих дослідників. Для студентської молоді участь у події такого масштабу стала не лише першим серйозним кроком у науковий світ, а й потужним поштовхом до генерації креативних ідей для майбутньої професійної реалізації.

       

 

     Загалом конференція об’єднала близько ста учасників, серед яких викладачі, аспіранти, молоді вчені та здобувачі вищої освіти з більш як десяти провідних закладів вищої освіти України. Таке широке географічне та інституційне представництво свідчить про високий статус заходу та високу зацікавленість наукової спільноти у вирішенні нагальних проблем туристичної та готельно-ресторанної галузі.

     Програма конференції була побудована за логічною послідовною структурою та передбачала кілька етапів, зокрема проведення урочистого пленарного засідання у форматі дистанційного інтерактивного спілкування, а також подальшу роботу учасників заходу у тематичних секційних гуртках.

     Офіційне відкриття конференції розпочалося із вітальних слів представників адміністрації та керівників структурних підрозділів УНУ, які окреслили ключові вектори роботи та надихнули учасників на плідну дискусію. З вітальним словом до присутніх звернулася проректор з наукової та інноваційної діяльності, д. геогр. н., доцент Кравцова І.В. Вона наголосила на важливості збереження наукового потенціалу країни в умовах надзвичайних викликів та підкреслила, що саме інноваційні наукові розробки мають стати фундаментом для швидкої відбудови національної економіки після перемоги. Продовжила урочисту частину декан факультету менеджменту, д.е.н., професор Новак І.М., яка відзначила високу роль якісної освіти та підготовки управлінських кадрів нового покоління для індустрії гостинності. Завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, к.е.н., доцент Нагернюк Д.В. у своєму виступі щиро подякувала всім учасникам за відданість науці, підкресливши, що кафедра створює всі умови для розвитку студентської ініціативи та міжуніверситетського партнерства.

      Особливої ваги заходу додала участь запрошених гостей, серед яких були представники виконавчих органів влади, давні партнери кафедри та провідні науковці з різних куточків України. Зі словами підтримки та баченням практичної співпраці виступила начальник відділу туризму Уманської міської ради Гекалюк Л.Ю., яка відзначила важливість синергії між науковими закладами та місцевим самоврядуванням для формування привабливого туристичного бренду міста. До дискусії долучилися колеги з інших закладів вищої освіти, зокрема к.е.н., доцент кафедри готельно-ресторанної справи та туризму Національного університету біоресурсів і природокористування України Кудінова І.П., а також завідувач кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу Херсонського державного аграрно-економічного університету, доктор філософії з економіки, доцент Алєщенко Л.О. Присутні висловили щиру вдячність організаторам за можливість професійного діалогу та підкреслили, що обмін досвідом є критично важливим для збереження стійкості всієї туристичної системи країни.

       

 

     Після урочистих привітань розпочалося пленарне засідання, яке відзначилася глибиною аналітики, актуальністю обраних тем та високим рівнем презентаційних матеріалів. Так, д.е.н., професор, академік АЕНУ Балджи М.Д. (Житомирський економіко-гуманітарний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна») у своєму виступі підняла важливе питання, яке стосується стратегічного управління безпекою туристичних дестинацій в умовах воєнних ризиків. Її доповідь викликала жвавий інтерес та обговорення, адже безпековий фактор наразі є визначальним для функціонування будь-яких об’єктів рекреації та туризму в Україні.

     Не менш актуальним та вагомим став виступ кандидата культурології, старшого наукового співробітника Харківської державної академії дизайну і мистецтв Яріко М.О. Дослідниця презентувала доповідь на тему «Меморіалізація у контексті розвитку туристичного іміджу регіону (на прикладі реалізації проєкту «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя»)». Авторка переконливо довела, що збереження регіональної пам’яті, осмислення трагічних подій сьогодення та створення сучасних меморіальних просторів є важливою складовою формування нового, глибокого та змістовного культурно-туристичного коду українських регіонів.

     Тематику ефективного менеджменту та співпраці державних інституцій розкрила старший викладач кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Юрченко К.М. У своїй доповіді «Клієнтоорієнтоване управління туристичною дестинацією: партнерство влади та бізнесу у формуванні досвіду туриста» вона розповіла про механізми створення якісного туристичного продукту шляхом об’єднання зусиль державних структур, приватного підприємництва та місцевих громад.

      Сучасний вимір функціонування індустрії гостинності неможливо уявити без новітніх технологій просування. Цю тему висвітлила здобувачка вищої освіти Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Кіра Ковалеренко. Вона продемонструвала практичний та сучасний погляд на використання digital-інструментів, таргетованої реклами та SEO-оптимізації для залучення гостей у специфічних умовах приморського регіону. Логічним продовженням цифрового вектора став виступ здобувачки вищої освіти другого (магістерського) рівня Уманського національного університету Тетяни Попович, яка розкрила тему «Вплив соціальних мереж на розвиток сучасного туризму», проаналізувавши ключові тренди, контент-стратегії та алгоритми залучення аудиторії через популярні медіаплатформи.

       

 

     Друга частина конференції була присвячена розгляду актуальних проблем у рамках роботи секційних гуртків. Наукова дискусія розгорнулася за п’ятьма головними напрямами, що охоплювали найважливіші сфери функціонування галузі. Перший напрям аналізував сучасний стан, регіональні та глобальні тенденції розвитку індустрії туризму та гостинності в Україні та світі. Другий секційний блок був повністю зосереджений на розробці стратегій забезпечення безпеки та сталого розвитку в умовах війни й післявоєнного відновлення. Третій напрям присвятили інноваціям, діджиталізації та реалізації Startup-проєктів. Четверта секція охопила сучасні підходи до менеджменту та маркетингу підприємницьких стратегій, а п’ятий блок був спрямований на дослідження соціально-культурних, психологічних та комунікаційних вимірів сучасного туристичного бізнесу.

      У секційних засіданнях надзвичайно активно проявила себе студентська молодь, представивши широкий спектр наукових досліджень. Зокрема, здобувачка вищої освіти УНУ Ольга Затарахкан розкрила питання сталого розвитку індустрії гостинності в умовах воєнного стану. Доповідь Анни Арделян викликала бурхливе обговорення непересічною та сміливою темою «Туризм у покинутих місцях: між пригодою, романтизацією та небезпекою», проаналізувавши феномен темного туризму.

      Питанням локальної рекреації та гармонізації життя у сільській місцевості присвятила свій виступ Яна Подзігун, детально розкривши тему «Сільський зелений туризм як форма рекреації: сучасний стан та перспективи розвитку». Натомість глобальні виміри туристичного руху висвітлила Олександра Болотенюк у доповіді «Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму». Практичний сектор готельно-ресторанного бізнесу аналізувала Анастасія Онипчук, дослідивши умови діяльності та трансформацію українських закладів в умовах війни. Про особливості організації безпечних та комфортних мандрівок усередині країни доповідала Ольга Вараниця. Цікавий аналіз глобальних шерингових платформ та взаємодії споживачів презентувала магістрантка Ольга Маслюк, доповідь якої була присвячена пошуку нових вражень користувачами на платформі Airbnb. І на завершення роботи секційних засідань студентка Кароліна Бондар, розповідла про влвсне бачення стратегічних орієнтирів та сценаріїв розвитку сфери туризму та індустрії гостинності України у контексті післявоєнного відновлення.

     За підсумками заходу буде сформовано збірник матеріалів конференції, електронну версію якого буде розміщено на сайті кафедри туризму та готельно-ресторанної справи УНУ.

     Організаційний комітет висловлює щиру подяку усім учасникам конференції та налаштований на продовження взаємовигідної співпраці у різних науково-дослідницьких напрямах та освітянських проєктах.

 

Раїса КОЖУХІВСЬКА,

к.е.н., доцент кафедри туризму

та готельно-ресторанної справи УНУ