Відкрита гостьова лекція Яни Білинець, PhD школи економіки та бізнесу Люблянського університету (Словенія)

     Основна ідея лекції: «В умовах війни та кризи туризм трансформується з класичного бізнесу послуг у потужний інструмент суспільної та екологічної регенерації (відновлення). Він перестає бути лише сферою дозвілля та перетворюється на елемент зцілення й підтримки країни».

      Розглядаючи туристичну галузь через призму «живих систем» (living systems perspective), спікерка детально розкрила механізми адаптації індустрії після 2022 року:

1. Реорганізація та «стискання»: на першому етапі кризи галузь була змушена скоротити традиційні операційні обсяги, щоб перегрупувати ресурси під нові потреби країни.
2. Інтеграція в суміжні системи: виживання та ефективність туристичного сектору стали можливими завдяки тісній співпраці з медичними, гуманітарними, волонтерськими та соціальними мережами.
3. Регенеративна функція: туристична інфраструктура переорієнтувалася на заживлення травм війни, реабілітацію громадян та підтримку соціально-екологічної стійкості.

     Під час виступу Яна Білинець виділила чотири фундаментальні вектори, якими сьогодні керується український туризм:

• Регенерація людини та ментальне відновлення: зміщення фокусу з розваг на реабілітацію військових, цивільних та осіб із травмами й інвалідністю.
• Гуманітарне забезпечення: надання притулку, харчування та тимчасового житла для мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
• Націєтворення та соціальна інтеграція: фасилітація адаптації переміщених осіб у нових громадах через спільну діяльність, пізнання історії та культури.
• Деколонізація та «м’яка сила»: використання туризму як інструменту культурної дипломатії, переосмислення власної спадщини та подолання імперських міфів.

       Під час жвавої Q&A сесії здобувачі вищої освіти та викладачі мали змогу поставити спікерці низку важливих запитань щодо майбутнього професії та відновлення галузі.

      Відповідаючи на запитання аудиторії, Яна Білинець зробила особливий акцент на важливості та унікальності компетенцій, які здобувають студенти під час навчання за спеціальністю J3 «Туризм та рекреація». Вона підкреслила, що фахівці цієї сфери володіють універсальним набором навичок, необхідних країні як під час кризи, так і в період повоєнної відбудови:

• Кризовий менеджмент та адаптивність: здатність швидко переорієнтовувати бізнес-процеси й наявні ресурси під нові суспільні виклики.
• Міжгалузева координація: уміння ставати «містком» між бізнесом, місцевою владою, громадськими організаціями та волонтерськими штабами.
• Системне бачення: розуміння туризму як складної соціально-екологічної системи, де кожне рішення впливає на стійкість всієї громади.
• Емпатія та сервісна культура: навички створення безпечного, інклюзивного та підтримуючого середовища для осіб, які потребують реабілітації чи адаптації.

       «Фахівець із туризму – це не просто менеджер послуг, а універсальний координатор, здатний будувати партнерства, організовувати складноструктуровані процеси та зцілювати громади в часи випробувань», – наголосила спікерка під час дискусії.

       Онлайн-зустріч об’єднала понад 130 учасників, серед яких викладачі та здобувачі вищої освіти активно долучилися до обговорення майбутньої відбудови України. Лекція стала потужним поштовхом для студентів до переосмислення своєї майбутньої професії та розуміння важливості регенеративного підходу в туризмі.

       Щиро дякуємо пані Яні Білинець та пану Крістофу Томею за цінну наукову аналітику, натхнення та важливий внесок у розвиток освітнього процесу нашого університету!