Шануємо пам'ять про видатних науковців нашого університету

     10 лютого 2026 року здобувачі вищої освіти, які навчаються за спеціальностями J2 «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг» і J3 «Туризм та рекреація», долучилися до онлайн заходу, присвяченого 155-річчю від дня народження професора, вченого-науковця Іполита Івановича Корабльова.

     Захід було організовано працівниками бібліотеки УНУ.

     Іполит Іванович Корабльов – видатний талановитий вчений і педагог, організатор бджільництва як науки в Україні, Ім’я Корабльова – це не просто рядок у підручнику, це знаковий символ для Уманського НУС та всієї української аграрної науки.

   

     Бути студентами закладу з такою потужною історією – це особлива гордість і водночас відповідальність. Коли проходиш коридорами, де колись працював вчений такого масштабу, виникає дивовижне відчуття невидимого зв’язку поколінь. Це нагадування кожному з нас: ми навчаємося не просто у стінах закладу вищої освіти, а там, де створювалася історія та закладалися підвалини майбутнього.

     Чому його постать – це наш «ексклюзив»? І чим він запам’ятається поколінням? Та тому, що Іполит Іванович Корабльов був:

• фундатором науки – саме він, у співпраці з науковцями Бабічем І.А. та Розовим С.А. є авторами легендарного підручника «Бджільництво». Ця праця стала справжньою «Біблією» для пасічників, за якою вчилися десятки поколінь фахівців не лише в Україні, а й далеко за її межами;
• практиком-новатором: він не лише викладав, а й створював унікальні конструкції вуликів, поєднуючи науку з потребами господарства;
• філософом, який вчив бачити у бджільництві «поезію сільського господарства» та гармонію з природою.

   

     Іполит Іванович Корабльов часто наголошував, що пасічництво – це не просто ремесло, а вища форма взаємодії людини з довкіллям. У своїх працях та лекціях він транслював думки, що стали дороговказами для його учнів: «Бджільництво – це така галузь, де краса природи поєднується з математичною точністю, а праця приносить не лише статок, а й душевний спокій». Він вірив, що бджолина родина є ідеальним прикладом ладу, який люди мають наслідувати: «Дивлячись на вулик, ми бачимо найвищу форму організованості. Хто навчиться розуміти бджолу, той навчиться розуміти саму сутність життя».

   

     І.І. Корабльов не терпів сухої теорії. Його головним правилом було: «Знання лише тоді мають цінність, коли вони полегшують працю хлібороба». Саме тому підручник «Бджільництво» був написаний мовою, зрозумілою і професору, і звичайному господарю. Він часто казав своїм студентам: «Не бійтеся експериментувати з конструкцією вулика, але завжди пам’ятайте: не бджола для пасічника, а пасічник – для бджоли. Тільки в турботі про живе створіння народжується справжній результат».

   

     Окрему подяку хочемо висловити організаторам заходу – директору бібліотеки Тетяні Кравченко та бібліотекару Оксані Борейчук за ґрунтовну підготовку заходу і цікаву розповідь-презентацію.

     Бібліотека вкотре довела, що вона не просто сховище книг, а справжній інтелектуальний центр нашого університету.

 

Яна Подзігун,

студентка 11-тм групи