Профілактика емоційного вигорання як спосіб збереження психологічного здоров’я студентської молоді

             Психологічне здоров’я є втіленням соціального, емоційного та духовного благополуччя, оскільки є потенційною передумовою забезпечення потреб щодо активного способу життя, досягнення власних цілей, адекватної та оптимальної взаємодії з людьми, соціальним та іншим оточенням.

            Синдром емоційного вигорання впливає на всі аспекти життя особистості, призводячи до втрати здоров’я, психологічних і соціальних розладів. Синдром емоційного вигорання хоча й може загрожувати кожному, проте передусім створює ризик для тих осіб, діяльність котрих передбачає тривалий стрес у сфері міжособистісного спілкування. В основному мова йде про представників соціономічних професій і студентської молоді зокрема, беручи до уваги той факт, що етап фахового навчання зумовлює напруження під час майбутньої професійної самореалізації та появу переживання низки психологічних феноменів, пов’язаних із віковими особливостями молоді й входженням до нового академічного середовища.

          

  

           Студентська пора характеризується надмірним психоемоційним і фізичним навантаженням, зокрема, під час семестрового контролю, складання іспитів. Останнє в поєднанні з невмінням розподіляти власні ресурси може призвести до появи в молодих осіб емоційного вигорання. Ідеться про стан, який заважає ефективно виконувати діяльність і спілкуватися з людьми. До появи внутрішніх і міжособистісних конфліктів призводить передусім низька психологічна культура студентів, як наслідок, особистісна дисгармонія, тривога, фрустрація, негаразди в навчанні, неладно в особистому житті, неякісно в оволодінні професією. Відповідно, у цій ситуації, важливо вміти вчасно помітити появу його симптомів і будувати власну діяльність і спілкування так, аби максимально знизити ризик емоційного вигорання. 

            З огляду на вище зазначене, для студентів освітньої програми «Готельно-ресторанна справа» практичним психологом Уманського національного університету садівництва Валентиною Мазуренко було проведено лекцію-тренінг з метою визначення рівня розвитку емоційного вигорання в студентів у процесі професійної підготовки.

            Під час заняття студенти дізналися про  природу та структурні компоненти, стадії емоційного вигорання, фактори, що гальмують розвиток емоційного вигорання чи сприяють його прогресуванню,  негативний вплив емоційного виснаження на психологічне здоров’я особистості.

 

              Психолог наголосила, що за умов студентського життя психологічне здоров’я є дуже важливим фактором, який визначає успішність в навчанні, сприяє успішному спілкуванню й саморозвитку. Також зазначила шляхи запобігання та зменшення ризику розвитку емоційного вигорання в студентів. Чим раніше відбувається профілактика емоційного вигорання, тим легше з ним впоратися.

             Ось декілька принципів, які можуть допомогти:

• Важливо розвивати рефлексію. Саме завдяки самоусвідомленню ми починаємо краще орієнтуватися у собі, а отже вчасно відслідковувати свій настрій, думки, стан. Можемо чітко розуміти свою мотивацію, інтереси. А також помічати зміни, які стаються у нашому внутрішньому світі.
• Планувати адекватний графік. У ньому обов’язково повинен бути відпочинок, якісний тривалий сон, регулярне повноцінне харчування. Якщо ви перевтомлюєтеся, і за час відпочинку ця втома не проходить, – значить треба більше відпочинку. У плані має бути чергування фізичної та розумової активності, прогулянки, спілкування з близькими, а також час за хобі.
• Визначити свої пріоритети та цінності у вибраній професії, якій ви зараз навчаєтеся. Зрозуміти, яка мета навчання у тривалій перспективі.
• Помічати в собі свого «внутрішнього перфекціоніста». Визначити, коли достатньо, щоб було «просто добре», коли «закрити залік», а якому предмету чи справі хочеться приділити більше сил, часу, старань. Це краще обирати самостійно, виходячи з власних пріоритетів та інтересів.

          Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна допомога, не забувайте – є можливість звертатися на консультацію до психолога, щоб краще розібратися в собі та своїй ситуації.

       

Діана Нагернюк,

доцентка кафедри туризму та готельно-ресторанної справи