Технологія приготування бісквітного тіста

На практичних заняттях з дисципліни «Технологія продукції ресторанного господарства» студенти спеціальності Готельно-ресторанна справа ознайомлювались з таким видом солодкої випічки як бисквіт.

Бісквіт - солодка випічка з пухкою дрібнопоруватою структурою. У західноукраїнських діалектах на позначення бісквіту є ще слово "цвібак".

Історія виникнення даного кондитерського шедевру досить цікава. Спочатку (приблизно з XV століття) поживні булочки, які довго зберігалися, виконували роль корабельного хліба і становили значну частину запасів під час тривалого плавання. Морські сухарі, як їх називали, стійко переносили вологість та інші незручності, були приємні на смак, хоча і швидко приїдалися. Сучасній господині, можливо, важко зрозуміти, як бісквіт міг місяць пролежати в трюмі і не зіпсуватися. Секрет простий: зберігався він у підсушеному вигляді і не мав у складі масла.

З палуби бісквіт тихенько перебрався в покої королів. І справа не тільки в ніжному смаку. Технологія приготування бісквіта вимагала особливої ​​майстерності від кондитера того часу, адже про міксери тоді навіть ніхто не думав. А послуги відмінного кухаря дозволити собі могли лише царствені і знатні персони.

Рецептура доповнювалася, видозмінювалася і ось в XIX столітті світ побачив так званий вікторіанський бісквіт. Колишній корабельний хліб на королівському блюдці постав у вигляді двох пишних і м’яких, що тануть у роті, коржів з тонким прошарком джему. Придворні і наближені швидко підхопили звичку королеви пити чай з бісквітами на сніданок. Незабаром це стало однією з традицій англійської кухні.

Паралельно бісквіти завоювали Францію і Німеччину. З Великобританії бісквітна випічка потрапила до Австралії. Словом, «вони заполонили все!»

На практичному занятті студенти готували бісквітне тісто холодним методом.

Людмила Нещадим

к.е.н., доцент кафедри туризму